про болі

(южн. прич. прош. вр. богон, отриц. форма наст.-буд. вр. бовойт)

1. быть, становиться, делаться; случаться, происходить;

сен кайда болдуң? ты где был?

дос бол- стать другом кого-л., сдружиться с кем-л.;

анда ким болот? там кто будет?

сага эмне болду? что с тобой?

кеткенине беш күн болду уже пять дней, как он уехал;

сиз мен болуп вы и я (мы вдвоём);

окутуучу болуп бир топ бала учитель вместе с группой детей;

директор болуп иштеген он работал в качестве директора, директором;

болгонду болгондой айт расскажи так, как оно было в действительности;

кандай да болсо как бы то ни было; во что бы то ни стало;

ким да болсо кто бы то ни был;

кандай гана жол менен болбосун какими бы то ни было путями, во что бы то ни стало;

кемчиликтер болбоого тийиш недостатков не должно быть;

болбой койбойт обязательно будет, неминуемо случится;

башыңар аман болсо,- болгону если вы будете живы, (этого уже) достаточно;

эмнени ойлоп отурат болду? (недоуменный вопрос) о чём же это таком он думает?

эмнеден жийиркенди болду? чем же это таким он побрезговал?

ким жазды болду экен?! кто бы это мог написать?!;

кайсы жерде жатышат болду экен? где же это они лежат?

эмне кылып жүргөн киши болду экен? что бы это мог быть за человек такой?

төрөтү кандай болот болду экен? как-то у неё пройдут роды?

ата-энеси бар болду бекен, мектепте окуйт болду бекен? а есть ли у него родители, а учится ли он в школе? (раздумье);

бүттү болду бекен? закончилось?

ал жерде эмне болуп жатат? что там делается?, что там происходит?

болуп чык- сказаться;

каалга жабык болуп чыкты дверь оказалась запертой;

2. быть соответственным; быть достаточным; быть позволительным;

жүз сом берсем, болобу?

1) если я дам сто рублей, достаточно будет?

2) можно ли дать сто рублей?

барсам болобу? мне можно пойти?

өтүүгө болобу? можно пройти (проехать) ?

3. заканчивать; доходить до предела;

окуп болдуңбу? ты кончил читать?, ты прочитал?

үшүп болдум я совсем замёрз;

ай толгонун билбейт, жигит болгонун билбейт погов. луна не замечает, что она уже полная, парень не замечает, что рост его уже завершился (неужели не понимаешь, что ты уже взрослый?);

4. удаваться;

болбоду или болбой калды не удалось, не вышло;

болор музоо богунан погов. телёнок, из которого толк будет, по помёту (узнаётся);

болооруңда болуп өт, боз жоргодой жылып өт погов. когда тебе везёт, ты пользуйся (этим), двигайся плавно, как сивый иноходец;

мунуң адам болбойт из него толку не выйдет;

жаман адам өзү боло албайт, болгонду көрө албайт погов. дурной сам не может добиться, а того, кто добился, ненавидит;

болуп бер- удаться вполне; уродиться (напр. о хорошем урожае);

5. соглашаться;

ага болбоду он на это не пошёл, он не согласился, он этому не внял;

болот, эртең келейин ладно, завтра приду;

болсоң болгондой бол, болбосоң,- кой если уж быть, так будь настоящим, нет - оставь;

болуптур или болду ладно, согласен;

болбой койду он так и не согласился, он заупрямился;

зордугуңа болбоймун силой ты меня не возьмёшь;

6. явиться причиной;

урушту күчөткөн сен болдуң причиной разгара драки явился ты;

7. приходиться кем-л.;

ал мага ини болот или менин иним болот он мне приходится младшим братом;

8. с переходным знач., южн.: -га бол- или -га болуп кой- засватать, посватать (невесту);

мени буга болуп, аны дагы бир кызга болуп койгон за меня посватали эту, а за него - другую девушку;

9. с формой -мак выражает долженствование или намерение;

келмек болду он решил прийти;

биз бермек болдук мы решили дать;

иш болмок болду выходит так, что дело должно удаться;

...болмоктои... бол- быть хоть..., хоть...; быть не только, но и...;

хан болмоктон бек болсун,- качыруу керек арбагын фольк. будь он хоть ханом, хоть беком, с него нужно сбить спесь;

алп болмоктон дөө болсун, билгенимди кылам деп фольк. будь он не только богатырь, но даже див, я сделаю (т.е. разделаюсь с ним) как хочу;

10. с предшеств. формой на -ган или -мыш делать вид, прикидываться;

иштеген болуп или иштемиш болуп делая вид, что работает;

көрбөгөн болуп притворившись не видящим, не видавшим;

уктаган болуп прикинувшись спящим;

11. с формой на -чу и с предшеств. формой наст.-буд. вр. 3 л. образует сослагательное наклонение;

келет болчу он пришёл бы;

келбейт болчу он не пришёл бы;

алат болчумун я взял бы;

айтат болчум бул сөздү фольк. я бы сказал это слово;

орун жетпей калат болчу места не хватило бы;

12. с отриц. и с предшеств. формой на -гыча;

аңгыча болбоду или ал аңгыча болбоду а этого не случилось, а это ещё не успело произойти, как...;

Далбай жооп бергиче болбой, суроолорду жаадырып жиберди не успел ещё Далбай ответить, как его засыпали вопросами (ещё прим. см. аңгыча);

13. вот это да!; уж если быть, так быть таким!;

буурсун чийген чийин жок, мындай сонун талаа бол! фольк. нет ни одной черты, проведённой сохой, - вот это степь! (уж степь, так степь!);

атаны сонун жер бол! вот уж, действительно, прекрасная земля!; уж если быть земле, так пусть она будет такой!;

бол! живо!;

болду! кончено!, решено!;

бир айттым болду раз навсегда я сказал - значит всё (моё слово твёрдо);

боло жүргөн иш дело житейское; такое бывает;

боло берет

1) обычно бывает, часто случается;

2) ничего, сойдёт;

боло береттикке. садып полагаясь на то; что ничего, всё сойдёт (напр. низкосортный товар, плохая работа и т.п.);

сиз менен болсун! просим вас в своё общество! (так, например, говорят человеку, вошедшему в дом, где сидят гости);

болду-болбоду как бы там ни было; не иначе как;

болду-болбоду, бая күнү биз жокто биздикине келип кеткен Аалы болуу керек на днях, когда нас не было, к нам приходил, нужно полагать, (не иначе как) Аалы;

акыр болду-болбоду, Алтайдан келген тууган го фольк. как бы там ни было, а прибывший с Алтая - (наш) родич ведь;

болору болду или болор иш болду уж что вышло, то вышло (ничего не поделаешь); пересмотра не будет;

болсо болор возможно, ничего нет удивительного, если это и так;

болсо болсун ладно, пусть будет так;

малы - мал болсун, а токоючу? скот - само собой, а лес? скот скотом, ну а лес?

эмне болсо, ошо болсун будь что будет;

мен болсом... что касается меня...;

болбосо а если нет; в противном случае;

болбогон нестоящий, непутёвый;

болбогон жигит непутёвый парень;

болбогон жерден без достаточных оснований; ни за что ни про что;

болбогон жерден жок болуп кетти пропал (погиб) ни за что ни про что;

болбогон жерден айыптайт он обвиняет просто так, по пустякам;

болбогон бир жүз сом үчүн из-за каких-то ста рублей;

...болсун,...болсун будь то..., будь то...; как..., так и...;

болор жери окончательная цена; окончательное условие;

болор жери - отуз сом окончательная цена - тридцать рублей;

болор-болбос нерсе безделица, пустячок;

болор-болбос нерсе үчүн барганым жок я не пошёл (не желая) по пустякам (утруждать себя);

болор-болбос ишке таарынат он по всяким пустякам обижается;

болор-болбос күнөө небольшая провинность;

болор-болбос жал (у коня) кое-какая (плохонькая, реденькая) грива;

адам болбой кал! а ещё человеком называешься!; никудышный ты человечишка!;

бардык (см. бар I) болгону это всё, что есть (больше нет);

бери бол- подвинуться (подойти) ближе сюда;

ары бол- отодвинуться (отойти) немного туда;

четке боло бер- отодвинуться немного в сторонку, немного посторониться;

кийин боло бер- немного податься назад;

илгери боло бер- податься немного вперёд;

боло! с предшеств. условной формой следовало бы, нужно бы, было бы хорошо, было бы лучше;

барсаң боло тебе следовало бы пойти;

кудайды карасаң боло! бога бы ты побоялся!; совесть нужно иметь!;

уялсаң боло жаткандан, эмгектен безип качкандан! стих. постыдился бы ты лежать, избегать труда!;

муну мындай коёлу, эмки сөздө бололу это мы оставим, поговорим о том, что будет дальше;

...болчу болсо что касается...;

андай болчу боло турган болчу болсо а если так, в таком случае;

күн болбосун, түн болбосун и день и ночь, и днём и ночью;

сизден болсун ждём от вас;

эми кеп сизден болсун теперь слово за вами; теперь вас послушаем;

эмне болмок эле? а что? ну и что?

боло түштү см. түш- III 9.

1) нестійкий, хиткий (про погляди тощо)

2) неуважний, розпорошений

3) ек. нерівномірний, мінливий, непостійний (про ціни)

4) дивний, чудний, безладний

5) заст. блукаючий

6) неритмічний

7) геол. ератичний

* * *

1) ексцентрична особистість; дивак, оригінал

2) гeoл. ератичний валун

1) нестійкий, несталий ( про погляди); неуважний ( про думки); eк. нерівномірний, непостійний ( про ціни)

2) дивний, безладний; непередбачуваний

3) icт. блукаючий, мандрівний (про зорі, планети)

4) тex. неритмічний, нерівномірний ( про роботу)

5) гeoл. ератичний

1) ексцентрична особистість; дивак, оригінал

2) гeoл. ератичний валун

1) нестійкий, несталий ( про погляди); неуважний ( про думки); eк. нерівномірний, непостійний ( про ціни)

2) дивний, безладний; непередбачуваний

3) icт. блукаючий, мандрівний (про зорі, планети)

4) тex. неритмічний, нерівномірний ( про роботу)

5) гeoл. ератичний

1. n

1) незабутня образа; болісні спогади

2) нагноєння; запалення

2. adj

1) лютий (про ненависть)

2) болісний (про спогад)

3) що гноїться; що не загоюється

* * *

1) незабутня образа; болісний спогад

2) нагноєння; запалення

1) пекучий (про ненависть, заздрість); болісний ( про спогад)

2) гнійний, незагойний ( про рану)

1. n

1) пекучий (гострий) біль

2) (часто the smart) горе, смуток

3) витонченість, жвавість (стилю, мови)

2. adj

1) різкий, сильний; суворий

2) міцний (про вино тощо)

3) амер., розм. значний, досить великий

4) уїдливий, ущипливий, різкий (про слова)

5) гострий, пекучий, різкий (про біль)

6) чіткий

7) швидкий, енергійний; проворний, меткий, спритний, моторний

8) тямущий, кмітливий; здібний; розумний

9) хитрий, вправний; шахраюватий

10) дотепний; винахідливий

11) охайний, чепурний

12) нарядний; витончений; елегантний; модний

13) фешенебельний

14) бравий, молодецький, підтягнутий

3. v

1) завдавати гострого болю

2) боліти, зазнавати гострого болю; щипати

3) завдавати страждання, примушувати страждати

4) страждати

* * *

1) сильний, різкий; суворий

2) міцний ( про вино)

3) cл. значний, досить великий; неабиякий

4) різкий, уїдливий ( про слова)

1) викликати, заподіювати різкий, пекучий біль; відчувати різкий, пекучий біль; боліти; саднити; щипати

2) заподіювати страждання, змушувати страждати; страждати

1) вишуканість, тонкість, жвавість стилю, мови

2) cл. гострослов; світський хлюст

3) pl; cл. розум

1) швидкий, енергійний

2) моторний, розторопний

3) розумний, кмітливий; здібний; інтелектуальний, "розумний"

4) спритний, хитрий

5) хитрий, хатромудрий ( про механізм); з програмним управлінням ( про верстат); з логічними пристроями ( про прилад)

6) дотепний, спритний; зухвалий, нахабний

7) охайний, акуратно прибраний; молодецький, підтягнутий, бравий; нарядний, ошатний; витончений, елегантний; модний

8) фешенебельний

1. n

1) уява; фантазія

2) ілюзія, мрія; уявний образ

3) примха; каприз; вигадка

4) смак, нахил, пристрасть

5) розуміння, художній смак; уподобання

6) (the fancy) збірн. ентузіасти, любителі; болільники

2. adj

1) химерний; вигадливий; примхливий

2) фантастичний; уявний; казковий

3) орнаментальний; прикрашений; фасонний

4) фігурний, непростий; незвичайний

5) модний, вишуканий; найвищого гатунку

6) екстравагантний; надзвичайний

7) строкатий, пістрявий, багатобарвний (про рослини)

3. v

1) уявляти (собі)

2) гадати, припускати

3) подобатися, любити; мати схильність (до чогось)

4) розм. бути високої думки про себе, бути самовдоволеним (звич. to fancy oneself)

5) марно сподіватися

6) виводити вид тварини (рослини) для одержання особливих властивостей

* * *

1) фантазія, уява

2) уявлюваний, уявний образ; ілюзія, мрія

3) примха, каприз

4) смак, схильність, пристрасть

5) розуміння, ( художній) смак

6) ( the fancy) ентузіасти, любителі; уболівальники

1) вигадливий, химерний, фантастичний

2) орнаментальний, прикрашений; фасонний; фігурний, непростий

3) модний; вишуканий, вищої якості

4) фантастичний, екстравагантний

5) ( про тварину або рослину) який володіє особливими властивостями

6) строкатий, багатоколірний ( про рослину)

1) уявляти, уявляти собі

2) припускати, думати

3) подобатися, любити

4) бути високої думки про себе, бути самовдоволеним, заноситися ( to fancy oneself)

5) дарма сподіватися

6) виводити вид тварини або рослини для отримання особливих властивостей

1) слабовитий, х(в)оробливий, хоровитий, кволий, недужий, недужний, нездужалий, боліс[з]ний, хирий, хирний, хирявий, безздоровний, слабовікий, нездоровкуватий;

2) (свойственный болезни, относ. к. б.) боліс[з]ний, болючий, х(в)оробливий. [Болізна ненависть, болісна жадоба, хоробливий стан, хоробливий симптом, хоробливе замилування];

3) (причиняющий боль, мучительный, больной, печальный, прискорбный) болючий, болісний, болізний. [Уже й не знаю, як вам і розказувати про своє лихо, бо таке воно болюче, що й казати важко (Грінч.). Болісний усміх].

* * *

1) ( подверженный заболеваниям) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хире́нний, хи́рий, хи́рний, хирля́вий, хирня́вий

2) перен. хворобли́вий

3) (причиняющий боль; вызываемый болью) бо́лісний, болю́чий

1) незабутня образа; болісний спогад

2) нагноєння; запалення

1) пекучий (про ненависть, заздрість); болісний ( про спогад)

2) гнійний, незагойний ( про рану)

1) К.-Р. де́ло, вопро́с

2) Куба, Ч. кроке́т ( игра)

3) Куба, П., П.-Р. бо́ла ( детская игра со стеклянными шариками)

4) Ч. большо́й возду́шный змей кру́глой фо́рмы

5) Ам.; нн. ло́жный слух, спле́тня, у́тка

6) М.; нн. шу́мное сбо́рище, компа́ния

7) гуля́нка

8) волне́ния, беспоря́дки; мяте́ж

9) Вен. тама́ль ( пирог круглой формы)

10) Куба ко́рень мала́нги ( клубневого растения)

11) бейсбо́л

12) Ам. бо́ла (оружие в виде связанных шаров, военное или для охоты)

13) Экв.; жарг. большо́е коли́чество (чего-л.), "ку́ча", "ма́сса"

14) паке́т марихуа́ны ( весом в 1 фунт)

15) pl; Ам.; вульг. ≈ тести́кулы, мужски́е яи́чки

••

- andar como bola guacha

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) Ам.; ист. мака́на ( старинное индейское оружие)

2) Ам. дуби́на, то́лстая па́лка

3) П.-Р. дуби́нка ( полицейская)

4) Арг., Пар., Ур. кнут ( погонщика)

5) Гонд., К.-Р., М. кирка́, моты́га

••

- a raja macana

1) Бол. мака́на ( вид хлопчатобумажной ткани)

2) Бол., Вен., Кол., Экв. вя́заная наки́дка; шаль, пелери́на

1) опло́шность, про́мах, просчёт

2) шу́тка, насме́шка, издёвка; ро́зыгрыш

••

1. n

1) подрібнення, розтирання (у ступці)

2) роздрібнення (руди)

3) шліфування

4) притирання

2. adj

1) тяжкий, болісний, нестерпний

2) скреготливий (про звук)

* * *

1) помел; подрібнювання; розтирання, товчіння ( у ступці); дроблення, помел, розмел ( руди)

2) шліфування; притирка

3) скрегіт, скрип

1) тяжкий, болісний; виснажливий

2) скреготливий ( про звук)

1) гострий, пікантний

2) гіркий, болісний

3) різкий, жагучий (біль тощо)

4) їдкий, колючий, ущипливий, дошкульний

5) проникливий; живий (про інтерес)

* * *

1) гострий, пікантний

2) гіркий, болісний, болючий; гострий, різкий ( про біль); зворушливий, жалісний

3) гострий, їдкий, уїдливий

4) доречний, підходящий

1) болісний, нестерпний

2) надмірний, непосильний (про податок тощо)

* * *

1) болісний

2) непомірний, непосильний (про податок, орендну плату)

1. n

1) глибина, глибочінь

2) (the deep) поет. море, океан; пучина

3) безодня, прірва

4) поет. незбагненна (вічна) таємниця

5) гірн. похила виробка

2. adj

1) глибокий, заглиблений; глибинний

2) сильний, міцний

3) серйозний; фундаментальний, ґрунтовний

4) складний, незбагненний; таємничий

5) інтенсивний; глибокий

6) повний, досконалий, абсолютний

7) насичений, темний, густий (про колір)

8) низький, фудного тембру (про голос тощо)

9) брудний, непролазний, непрохідний

10) хитрий, спритний

11) мед. підшкірний

12) підсвідомий

3. adv

1) глибоко; у глибині

2) дуже, досить, сильно, багато

* * *

1) глибина; заглиблення, западина; глибоке місце; pl абісальні глибини (більше 5500 м)

2) пoeт. ( the deep) море, oкeaн; пучина

3) безодня

4) час найбільш повного прояву чого-небудь

5) пoeт., ритор незбагненне, вічна таємниця

6) мop. відстань між двома позначками лотліня

7) гipн. нахил, похила виробка

8) = jit

1) глибокий; deep greenhouse c-г. земляна теплиця; який має певну глибину, глибиною в

2) широкий; який має велику товщину

3) який знаходиться на великій глибині, глибинний; (in) покритий товстим шаром ( чого-небудь), який знаходиться під ( чим-небудь); (in) який знаходиться у глибині, далеко від ( чого-небудь); (in) занурений, захоплений, поринулий

4) сильний, міцний

5) серйозний фундаментальний, ґрунтовний

6) складний; незбагненний; таємничий; складний; глибинний

7) інтенсивний; сильний; повний, цілковитий, абсолютний; глибоко вкорінений; запеклий; важкий; серйозний; болісний

8) насичений, темний, густий (про фарбу, колір)

9) низький, грудного тембру (про звук, голос)

10) непролазний; непрохідний ( про дорогу)

11) хитрий, спритний

12) мeд. підшкірний

13) пcиx. підсвідомий

14) як компонент складних слів (- deep): який стоїть у стільки-то рядів; занурений на стільки-то

1) глибоко; у глибині

2) на великій віддалі ( від чого-небудь)

3) до моменту найбільш повного прояву ( чого-небудь)

4) дуже, досить; сильно, багато

1. n

1) лишок; надлишок, зайвина

2) доплата

3) військ. переліт (снаряда)

4) рад. перехід на прийом

2. adj

1) верхній

2) вищий, вищестоящий

3) зайвий

4) надмірний

3. adv

указує на:

1) рух через щось

2) широкий характер дій

3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору

4) наближення до певного місця, до якоїсь особи

5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі

6) лишок, зайвину

7) завершеність дії

8) закінчення, припинення дії

9) знову, ще раз

4. prep

1) над, вище

2) над, через

3) понад, більше

4) протягом

5) щодо, про

6) по, через

* * *

1) надлишок

2) приплата

3) вiйcьк. переліт ( снаряда)

4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)

5) paд. перехід на прийом

1) верхній; зовнішній

2) вищестоящий

3) зайвий, надлишковий; надмірний

1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-

2) повторення знову, ще раз

3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-

4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованість

5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)

6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу

7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-

8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто

9) вимір по діаметру або упоперек в

10) у сполученнях

1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по

2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за

3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше

4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший

5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-

6) указує на подолання труднощів, перешкод

7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по

8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється

1) (действие) притул (-лу), захист (-ту);

2) (пристанище) притулок (-лку), захист захисток (-тку), захистя, пристановище, прихилище, прихилок (-лку), примістя; (убежище, притон) приховок (-ховку). [Хто не мав уже примістя в селі, той вандрував уже насамперед, тут (Стеф.). О, степе мій, моє життя, мій раю, прихилок всіх моїх найкращих мрій! (Черняв.). Ой, там-же їм прихилище, сира земля приїмище (Чуб. V)]. Нет ему нигде -та - нема йому ніде притулку, захисту, захистку, пристановища и т. д. Давать, дать кому приют - давати, дати притулок, захист, захисток и т. д. кому; срв. Приютить. [Нащо ви мене годуєте? захист даєте, пристановище? (Мирн.). Ні холоду, ні голоду, ні болісті тяжкій я у себе в хаті захистку не давала (Кониськ.)]. Искать -та - шукати притулку, пристановища, захисту и т. д. де. [Іде бідний дорогою, притулку шукає (Рудан.)]. Находить, найти приют где - знаходити, знайти притулок, захист, захисток, пристановище и т. д. де; срв. Приютиться. [Де мені знайти той захист? (Г. Барв.). Де подітись на ніч, де знайти теплий захисток? (Єфр.). Він не знайшов ніде инде притулку (Дніпр. Чайка). Де ви знайшли собі пристановище? (Неч.-Лев.)]. Детский приют - дитячий притулок (захисток), притулок (захисток) про дітей, дитячий дім. [Спорудили ми захисток про дітей (Кониськ.)]. Приют для сирот - притулок (захисток) про сиріт, сирітський дім. Приют для престарелых, для инвалидов - шпиталь про старих, про інвалідів. Приют-ясли - дім про (для) немовлят.

* * *

1) приту́лок, -лку, за́хисток, -тку; ( защита) за́хист, -у; ( пристанище) пристано́вище, приста́нище

2) ( благотворительное учреждение) приту́лок, за́хисток

1) ( який має велику вагу) heavy

2) ( який вимагає великих зусиль) hard, difficult, arduous

3) (серйозний, тяжкий) serious, grave

4) ( про соціально-економічні фактори) heavy, hard

5) (про мову, стиль) heavy, ponderous, unwieldy, overloaded

6) ( неприємний - про запах)

7) (тяжкий, болісний - про почуття) painful, distressing

8) (про людину, характер) difficult

9) (великий, масивний) solid; massive

10) ( позбав-ленний легкості) slow

11) (значний за ступенем, силою прояву) heavy, severe

1. n

1) білий колір; білість; білизна

2) біла фарба; білило

3) білок (яйця)

4) білок (ока; тж white of the eye)

5) біла людина; білошкірий

6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць

7) біла тканина; білий одяг

8) pl білі штани

9) pl мор. біле літнє обмундирування

10) текст. білий товар; білизняний товар

11) білі (фігури в шахах, шашки)

12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)

13) біле м'ясо (курки тощо)

14) біле вино

15) розм. білий метелик

16) друк. пробіл

17) бот. заболонь

18) pl мед. білі

19) с.г. біла порода (свиней)

20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна

21) перен. чистота, непорочність, невинність

2. adj

1) білий

2) сивий; сріблястий

3) прозорий; безбарвний

4) блідий

5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний

6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

8) білошкірий, білий

9) призначений для білих

10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський

11) щасливий, сприятливий

12) улюблений, любимий; дорогий

13) пристойний, правдоподібний

3. v

білити (стіни); вибілювати (білизну)

* * *

1) білий колір; білизна; чистота, непорочність

2) біла фарба, білило

3) білок ( яйця)

4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)

5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

6) білий одяг

7) біла тканина

8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими

9) біле м'ясо ( курки)

10) біле вино

11) білий метелик; капустянка

12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал

13) бoт. заболонь

14) pl; мeд. білі

15) = white-wood

16) c-г. біла порода ( свиней)

17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна

••

1) білий

2) блідий

3) сідий, сивий

4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)

5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

6) білий; білошкірий

7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

8) політ. ультра консервативний, реакційний

9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару

10) сприятливий, щасливий

1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)

2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)